Я зробив дарування, а тепер шкодую. Хочу відмовитися і продати нерухомість. Що можна зробити?
Це ситуація, з якою ми стикаємося частіше, ніж могло б здатися. Батьки переписують квартиру на дитину, розраховуючи на догляд у старості, дідусі й бабусі дарують будинок онукам як жест доброї волі, а через якийсь час стосунки псуються, і дарувальник починає шкодувати про рішення. Закон не дає тут загального «права на роздуми», як при деяких споживчих договорах, але у двох конкретних ситуаціях дозволяє скасувати дарування. У цій статті коротко пояснюємо, у чому вони полягають.
Груба невдячність: головний шлях скасування
Згідно зі ст. 898 Цивільного кодексу дарувальник може скасувати вже виконане дарування, якщо обдарований допустився щодо нього грубої невдячності. Ідеться про поведінку з виразно високим ступенем злої волі, спрямованої безпосередньо проти дарувальника, наприклад вчинення злочину на його шкоду, грубе порушення його гідності або наполегливе ненадання допомоги в ситуації, коли дарувальник її потребував, хоча б під час тяжкої хвороби. Звичайний родинний конфлікт, сварка чи тимчасове погіршення стосунків зазвичай не достатні — суди підходять до цієї підстави обмежувально.
На скасування дарування з цієї причини є лише рік, рахуючи від дня, коли дарувальник дізнався про невдячність обдарованого. Після спливу цього строку право припиняється. Варто також знати, що якщо дарувальник обдарованому пробачив, право скасувати дарування з цієї причини втрачається, незалежно від того, скільки часу ще залишилося до кінця річного строку.
Нужденність дарувальника: вужчий та інший шлях
Цивільний кодекс передбачає також ситуацію, у якій дарувальник після здійснення дарування сам впадає в нужду. Згідно зі ст. 897 обдарований має тоді обов’язок надавати дарувальникові засоби, потрібні для утримання, у межах вартості, на яку він ще збагатився, але може звільнитися від цього обов’язку, повернувши дарувальникові еквівалент цього збагачення грошима. Це важливе розрізнення: цей шлях не веде прямо до повернення самої нерухомості, а лише до виплат на утримання або повернення вартості. Якщо вам залежить саме на поверненні нерухомості, ключове значення має груба невдячність, а не нужденність.
Як виглядає саме скасування на практиці
Скасування дарування відбувається через заяву, подану обдарованому в письмовій формі, згідно зі ст. 900 Цивільного кодексу. Це, однак, лише перший крок. Сама така заява не переносить автоматично право власності на нерухомість назад до дарувальника — усе ще потрібна або добровільна згода обдарованого і підписання з ним у нотаріуса договору про зворотне перенесення власності, або, якщо обдарований не погоджується, подання проти нього позову про зобов’язання скласти волевиявлення. Остаточне рішення суду тоді замінює відсутню заяву і є підставою для запису дарувальника назад як власника в поземельній книзі. Треба рахуватися з тим, що такий судовий процес, якщо обдарований не погоджується, може тривати багато місяців.
Варто пам’ятати також, що якщо обдарований тим часом встиг продати нерухомість комусь іншому, повернути її в натурі може виявитися неможливо, особливо якщо новий набувач купив її добросовісно. У таких ситуаціях справа додатково ускладнюється, і її однозначно варто обговорити індивідуально з юристом.
Як ми можемо допомогти
Якщо ви в такій ситуації, ми знаємо, що це може бути важкий і емоційно виснажливий процес, часто на тлі родинного конфлікту. Ми допоможемо вам зрозуміти, яким шляхом варто піти, і проведемо вас через наступні кроки. А коли право власності на нерухомість вдасться повернути і ви захочете просто її позбутися, охоче її у вас викупимо — швидко і без зайвих формальностей. Напишіть нам, поговоримо про вашу ситуацію.
Стаття має загальноінформаційний характер і не є юридичною консультацією. Оцінка того, чи в конкретній ситуації мала місце груба невдячність, а також вибір належного шляху дій потребують ознайомлення з конкретними обставинами справи, найкраще разом із юристом.